Головна > Рахівщина > Делегація з Рахова з робочим візитом відвідала об’єднану територіальну громаду Гьорзельберг-Гайніх у Німеччині (ФОТО)

Делегація з Рахова з робочим візитом відвідала об’єднану територіальну громаду Гьорзельберг-Гайніх у Німеччині (ФОТО)


11-10-2018, 13:01. Розмістив: redaktor
17-23 вересня 2018 року, делегація міста Рахів, із метою вивчення досвіду роботи, відвідала об’єднану територіальну громаду Гьорзельберг-Гайніх, яка розташована в окрузі Вартбург Федеральної землі Тюрінгія, яку називають зеленим серцем Німеччини.                            
До цієї громади входить 17 населених пунктів, де мешкає понад 6.3 тисячі жителів. Розташована на висоті 285 метрів над рівнем моря й займає площу 14 195 гектарів. Густота населення складає 44.9 чоловік на квадратний кілометр.

На їх межах функціонує Національний парк «Гайніх», давні букові ліси якого, разом із буковими пралісами Карпатського біосферного заповідника, входять до переліку об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні ліси Карпат й інших регіонів Європи».

Муніципалітет громади розташований в містечку Берінген, із яким в період підготовки номінації щодо включенню давніх букових лісів Німеччини, до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, за ініціативою професора Федора Гамора, українське місто Рахів уклало угоду (підписана головами територіальних громад Бергардом Бішофом та Ярославом Думином, 9 вересня 2007 року у м. Рахів, під час відзначення його 560 річчя) про співпрацю між громадами, які розташовані у зоні Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В рамках цієї угоди, 17-23 вересня 2018 року, делегація міста Рахів, у складі міського голови Віктора Медвідя, члена виконавчого комітету міської ради, заступника директора Карпатського біосферного заповідника Федора Гамора, депутата міської ради, лікарки Рахівської центральної районної лікарні Олесі Гудз, директора міського комунального підприємства «Рахів-тепло» Василя Веклюка, директора Велико-Бичківського лісомисливського господарства Юрія Сойми, редактора міської газети «Вісті Рахова», вчительки Рахівської середньої школи №1 Наталії Дреботи та провідного фахівця міської ради Вікторії Губко, на запрошення бургомістра об’єднаної територіальної громади Гьорзельбург-Гайніх Бергарда Бішофа, вивчала німецький досвід роботи щодо збереження об’єкта Всесвітньої спадщини та сталого соціально-економічного розвитку громад, що прилягають до нього.

Поїздка відбулась, завдяки зусиллям співробітниць муніципалітету цієї громади й виконкому Рахівської міської ради Анке Траупман та Вікторії Губко, через проект «Партнерство з містами України», який реалізується за дорученням Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини в рамках тристороннього співробітництва таких німецьких інституцій, як Сервісний центр муніципального розвитку Єдиного світу (SKEW) організації “Engagement Global” у партнерстві з Німецьким товариством міжнародної співпраці (GIZ) і Фондом Конрада Аденауера.

Насамперед треба підкреслити, що із часу останнього візиту (в 2007 році) представників Рахівської громади до цього регіону Німеччини, який став можливим, за кошти програми Євросоюзу INTERREG, тут пройшли вражаючі переміни на краще. Цьому у значній мірі, як підкреслювали наші партнери, посприяло включення в 2011 році, за активної підтримки адміністрації Карпатського біосферного заповідника, давніх букових лісів Національного парку «Гайніх», до складу українсько-словацько-німецького об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

Тому не випадково, перший день візиту Рахівської делегації, присв’ячений вивченню досвіду роботи Національного парку «Гайніх» (у супроводі його директора Манфреда Гросмана), щодо збереження Всесвітньої спадщини та його ролі в реалізації проектів зі сталого розвитку населених пунктів, що розташовані в зоні його діяльності.

Національний природний парк «Гайніх» є одним із 16 в Німеччині, займає площу 7500 гектарів. На цих землях, до утворення парку, діяв великий військовий полігон та танкодром Радянських військ у Німеччині, після виведення яких, на ділянках де ще збереглись давні букові ліси, у 1998 році утворено Національний парк. А в 2011 році 1573.4 гектарів ( з охоронною зоною 4085.4 гектари) його території, включено до складу українсько-словацько-німецького об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини».

За 50 кілометрів від парку розташована столиця Тюрінгії із 200 тисячним населенням - місто Ерфурт, а в межах 10- 15 кілометрів знаходяться також міста Бад Лангельзальц (із населенням 18 тисяч чоловік) та Айзенах (50 тисяч населення), в якому знаходиться знаменитий німецький королівський замок - об’єкт Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО «Вартбург», народився всесвітньо відомий композитор Йоган Себастьян Бах та проживав і творив свої революційні праці з реформації католицизму Мартін Лютер.
Відповідно до німецького законодавства, вся територія національних парків повністю вилучається із господарського використання. Тут заборонено будь які рубки лісу, випасання худоби, полювання та використання інших природних ресурсів. Їх режим є аналогічним до режиму абсолютної заповідності в українських природних заповідниках. У німецьких національних парках суворо дотримуються принципу: «природа повинна залишатись природною».

Тому національні парки, служать насамперед для охорони природи, працюють над створення умов для відпочинку, екологічної освіти й виховання населення та туристів. Для цього облаштовується мережа еколого-освітніх маршрутів та стежок, місця відпочинку, стоянки для автомобілів, оглядові вежі, потужна інформаційна інфраструктура, візит-центри тощо.

Відвідування парків, по спеціально оснащених маршрутах, є безкоштовним. Але плата встановлюється за екскурсії до інформаційних центрів, за автомобільні стоянки й за роботу екскурсоводів, яких до прикладу в національному парку «Гайніх», приватно працює біля 30 чоловік.

Цей Національний парк підпорядковується Міністерству охорони довкілля Федеральної землі Тюрінгія. В його штаті знаходиться 42 працівники (в т.ч. 24 рейнджери), які є державними службовцями. На його утримання щорічно із бюджету Федеральної землі виділяється біля 2-х мільйонів євро. Середня заробітна плата працівників парку складає в межах двох тисяч євро.
Символом та туристичним брендом національного парку й регіону його розташування, обрано дикого кота, популяція якого в лісах парку складає біля 30 особин.

Враховуючи те, що дикий кіт користується великою популярністю серед місцевого населення та численних туристів, тут в одному із населених пунктів, за кошти інвесторів створено візит-центр «Село дикого кота» та вольєр диких котів, оснащено спеціальну «котячу» еколого-освітню стежку, які щорічно відвідують до тридцяти тисяч туристів. За їх відвідування дорослі сплачують по 5.5 євро, а сім’ї по 14.5 євро.

Великою популярністю в Німеччині користується й споруджена тут унікальна туристична атракція - вежа із екологічною стежкою у кронах дерев, висотою від 10 до 24 метрів. На її будівництво із бюджету сусіднього із парком міста Бад Лангельзальц та німецького екологічного фонду витрачено біля 6 мільйонів євро.

Щороку її відвідує біля 200 тисяч туристів. Ціна квитка -11 євро для дорослих і 5 євро для дітей. Отримані кошти ідуть до бюджету міста, яке профінансувало будівництво цього об’єкту.

А нещодавно, рядом із стежкою у кронах дерев, за кошти цього ж міста споруджено, на площі в декілька тисяч квадратних метрів, величезний візит- центр про букові праліси як об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та добротний ресторан.

Ті хто відвідує ці об’єкти, мають можливість полюбуватись не тільки унікальними панорамами й краєвидами дикої природи парку, не завдаючи їй ніякої шкоди, але й детально познайомитись за допомогою інформаційних стендів, відеофільмів, інтерактивних експонатів та атракцій, популярних листівок та буклетів із флорою та фауною давнього букового лісу, його структурою й будовою, екологічними особливостями, науковими та господарськими їх цінностями тощо.

Крім цього, в околицях та безпосередньо на території парку, за кошти інвесторів, створено регіональний молодіжний екологічний табір, навчальний центр для школярів (в якому щорічно під керівництвом рейнджерів проходять тренінги біля трьох тисяч дітей), вражаючу оглядову вежу (на її спорудження уряд Тюрінгії спрямував 140 тисяч євро), велику базу відпочинку із 26 котеджів, мережу готелів та ресторанів тощо.

В кожному населеному пункті, громадами за кошту уряду Тюрінгії, розміщено інформаційні матеріали про національний парк та Всесвітню спадщину ЮНЕСКО. Подібна інформація, в одному дизайнерському стилі, розміщена в школах, садках, підприємствах, ресторанах (25 із яких є офіційними партнерами парку) та в інших туристичних об’єктах.

Важливо і те, що для облаштування інформаційно-туристичної інфраструктури, в національному парку, теж за спеціально виділені кошти, збудовано та оснащено сучасним обладнанням велику деревообробну майстерню.

Тож, завдяки спільним та злагодженим діям адміністрації парку, уряду Тюрінгії та територіальних громад, в останні роки тут вдалось створити біля 250 робочих місць. А парк за 20 років його існування, відвідало біля 5 мільйонів туристів.

Про високий рівень суспільного розуміння та державної підтримки ролі природоохоронних територій та Всесвітньої спадщини, говорить і той факт, що в урочистих заходах з нагоди 20-річчя, яке відзначає в цьому році Національний парк «Гайніх», приймав участь особисто прем’єр-міністр уряду Тюрінгії. Для реклами та популяризації його діяльності, додатково із бюджету Землі спрямовано 40 тисяч євро, а на столичній сільськогосподарській виставці «Зелені дні в Ерфурті» (на яку нас також запросили), розміщено розгорнуту експозицію з нагоди цього ювілею.

За словами директора парку Манфреда Гросмана, всі громади та адміністрація парку, працюють злагоджено і спільно із туристами «тягнуть за один канат», тобто оберігають природу і гордяться своїм регіоном.

Але, попри все це, найважливішим завданням парку залишається охорона Світової спадщини, природних екосистем та великої кількості видів рослин і тварин , які приваблюють сюди не тільки дослідників але й відвідувачів.

Парк та громади виважено працюють і з питань розв’язання конфліктних ситуацій. До прикладу, за підрахунками фахівців в його лісах поголів’я диких свиней зросло до 600 особин. А це уже призводить до шкоди навколишнім селам та сільськогосподарським угіддям. Тому, на прохання громад, за рішенням адміністрації парку, його рейнджери, щорічно відстрілюють на зовнішніх межах заповідних масивів біля 200 кабанів, м’ясо яких за символічними цінами реалізується в торгову мережу прилеглих населених пунктів, що теж позитивно впливає на їх розвиток.

Заслуговує на особливу увагу й унікальний досвід роботи владних інсти- туцій та громадськості із популяризації об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та використання їх, як бренду для сталого розвитку цього регіону.

Так, в межах територіальної громади, працює спілка «Світова спадщина» та товариство сприяння розвитку національного парку «Гайніх», до яких входять всі населені пункти, чимало активістів й меценатів. За внески своїх членів та коштів від уряду Тюрінгії, ведеться активна просвітницька робота з питань їх збереження та розвитку, серед населення та туристів, організовуються різноманітні масові заходи, дітей залучають до акції «Стань дослідником природного лісу» тощо.

Крім того, Спілка «Світової спадщини «Гайніх», разом із туристичним товариством, яке працює над популяризацією Всесвітнього об’єкту культурної спадщини «Замок Вартбург», розробили та впроваджують із 2012 року, Проект «Регіон Світової спадщини «Вартбург-Гайніх» - рушійна сила для сталого розвитку».

Найважливішим завданням Проекту, є реклама рідкісного у світі регіону, де поряд розташовані об’єкти Всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО. На ці цілі, із бюджету Тюрінгії, уже спрямовано біля одного мільйона євро. Випускаються спеціальні рекламні журнали, буклети, відеофільми, білборди, сторінки в соціальних мережах, на вокзалах та автобусах розміщаються рекламні банери Всесвітньої спадщини, під цим брендом організовуються конференції та туристичні виставки – ярмарки у різних містах Німеччини тощо. В результаті, помітно зростають туристичні потоки, збільшуються інвестиції для розбудови туристичної інфраструктури. В результаті, тут майже на 10 відсотків уже зросла кількість місць у готелях та збільшуються надходження до бюджетів регіону.

В зв’зку і цим, варто нагадати, що Закарпаття теж належить до тих рідкісних регіонів у світі, де поряд розташовані об’єкти Всесвітньої природної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Так, в Ясінях та Ужку знаходяться унікальні дерев’яні церкви, які входять до українсько-польського об’єкту Всесвітньої культурної спадщини «Дерев’яні церкви Карпатського регіону».

А між ними, на територіях національних природних парків «Ужанський», «Зачарований край», «Синевір» та Карпатського біосферного заповідника, простягаються великі масиви природного об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні ліси Карпат й інших регіонів Європи».

Так, чому би зацікавленим сторонам, не об’єднатись та використати досвід наших німецьких партнерів й розпочати роботу над підготовкою та впровадженням проекту «Закарпаття - регіон Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО»?

Нам здається, що такий Проект міг би стати, достатньо привабливим брендом для сталого розвитку в нашому краї, залучення інвестицій в розбудову, насамперед туристично-рекреаційної інфраструктури тощо.

Багато цікавих та корисних для нас речей, ми побачили і в інших сферах діяльності дружньої нам німецької об’єднаної територіальної громади.

Так, бургомістр громади Бергард Бішоф, детально зупинився на адміністративній структурі муніципалітету, джерелах надходження та пріоритетах формування видаткової частину бюджету, про взаємодію із адміністрацією парку, який на його думку є гордістю громади, громадськими формуваннями, установами та підприємствами у питаннях соціально-економічного розвитку тощо.

Зведений бюджет громади складає біля 13 мільйонів євро, переважну частину з яких складають промисловий та аграрний податок. 72.5 відсотків бюджетний витрат спрямовується на будівельні роботи, пов’язані із утриманням доріг, зелених насаджень та благоустроєм територій населених пунктів.

В бюджеті передбачаються витрати на підтримку розгалуженої мережі громадських організацій, які проводять багатогранну діяльність, формують здорову,творчу, робочу обстановку у громаді, та формують основу громадянського суспільства.

В межах об’єднаної територіальної громади великою є податкова база, адже тут розташовано чотири промислові зони, де зосереджено біля чотирьох тисяч робочих місць та працює ще біля 300 малих підприємств. Тому тут низьким є рівень безробіття (біля 0.7 процента).

На території громади розташовано 6 дитячих садків ( на 300 місць), дві початкові та одна загальна середня школа.
Для організації відпочинку людей, працює біля 60 товариств та об’єднань громадян за інтересами, активно використовується національний парк та об’єкти Світової спадщини.

А до проблем громади належать, зокрема зменшення його населення, через виїзд молоді у великі міста, поява іноземних мігрантів та нестача лікарів.

Багато цікавого, вартого наслідування, ми побачили також під час візиту до добровільної пожежної дружини, комунального будівельного підприємства, дитячого садка, загальної середньої школи, асоціації з водопостачання та водовідведення, в сусідньому місті Айзенах (яке обслуговує біля 70 тисяч чоловік).

Нас особливо вразило те, що на території громади, за кошти її бюджету створена та утримується потужна пожежна команда, для якої збудовано необхідні ангари та приміщення, кабінети для навчань та тренувань персоналу, придбано найсучасніші пожежні машини та обладнання для гасіння не тільки пожеж, але й ліквідації інших надзвичайних ситуацій.

Але, найцікавішим є те, що тут як і в Німеччині загалом (за винятком великих міст), пожежні дружини працюють виключно на добровільних засадах, у вільний від основної роботи час. При цьому, на протязі десяти хвилин, чергова команда має прибути на місце пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

За цю громадську роботу, із бюджету громади, кожному члену добровільної пожежної дружини, до пенсійного фонду щомісячно сплачується по 5 євро. А за сорок років виконання такого громадського доручення, члени добровільної пожежної дружини можуть заробити додаткову пенсію у розмірі 300 євро на місяць. Тож добровольців не бракує, їх готують уже із шкільної парти.

Починаючи із дитячого садка ми побачили, як формується тут менталітет та майбутнє німецької нації.

Насамперед, для діток і батьків тут створено ідеальні комфортні побутові умови та морально-психологічну атмосферу, максимально наближену до домашніх умов. Дітки, залежно від віку, почувають себе тут вільно. Більшу частину часу проводять на свіжому повітрі, знайомляться з природою та навколишнім середовищем. Самотужки, разом із вихователями, на маленьких діляночках обробляють грунт, висаджують і доглядають за помідорами, огірками та гарбузами тощо.

Вихователі не вимушено,здебільшого в ігрових формах, проводять з ними й інші навчально-виховні заходи. Виявляють, розвивають здібності та нахили індивідуально кожної дитини, готують особистості до майбутнього самостійного, цивілізованого життя.

Ці ж принципи закладені в основу програм та системи навчання й виховання у школі, з якими ми також мали можливість ознайомитись.
Чимало цікавого ми побачили в аграрній компанії «BEAG», яка зараз продовжує працювати як правонаступник одного із колишніх кооперативів (у нашому розумінні-колгоспів) у Східній Німеччині.

Господарство об’єднує землі 75 власників та орендує біля однієї тисячі приватних ділянок. Із застосування потужної сільськогосподарської техніки та новітніх технологій, обробляється 4020 гектарів ріллі та 650 га лук, утримується 2000 овець, 800 свиней, вирощується й реалізується десятки тисяч поросят. Урожайність пшениці складає 80 центнерів з гектара.

А для зменшення забруднення навколишнього середовища, в господарстві із гною від свиноферми та кукурудзяної силосної маси, виробляють біогаз, який тут же, переробляють на власній тепловій електростанції на електроенергію, якої щорічно реалізується в обсязі 3.5 мільйона кіловат/годин.

Не менш цікавим було й знайомство із екологічним виробництвом на заводі із переробки пластикових вікон «VEKA-Умвельтехнік» та будівельному комунальному підприємств об’єднаної територіальної громади.

Але найважливіше, що на завершення візиту, досягнуто домовленості щодо продовження активної співпраці між нашими територіальними громадами й природоохоронними територіями.
















Федір Гамор


Повернутися назад