5 ознак, що ви вибрали правильну кар'єру

Засновник Hootsuite Райан Холмс розповідає, як вловити тонкі сигнали навколишнього середовища - і власного мозку.

Я не відразу знайшов свій кар'єрний шлях. Я був студентом-економістом, піццемейкером, розробником програмного забезпечення, підприємцем, з безліччю проміжних зупинок. Я досить швидко зрозумів, що немає сенсу триматися за роботу, яка тебе не задовільняє, але при цьому потрібно виносити правильні уроки з тих позицій, які довелося залишити. Усвідомити те, що вам не подобається, - це вже половина успіху, але інша половина складається з більш тонких сигналів, які варто відчути.

Це складніше, ніж здається. Кожен раз, коли вас щось дратує в роботі (а це завжди є), це може затьмарювати усе інше. Іноді потрібно докласти реальні зусилля, щоб знайти щось корисне. Але коли ви це робите, у вас з'являється свого роду багаж, що допомагає впоратися з важкими часами і уникнути поспішних змін у кар'єрі або передчасної відмови від мрії. Зрештою, навіть на найкращих робочих місцях бувають складні моменти та пекельні тижні.

Озираючись назад, я бачу низку ключових підказок в моїй власній кар'єрі, які могли б уберегти мене від маси неприємностей, якби я їх помітив раніше. Ось п'ять не настільки очевидних ознак того, що ви на правильному шляху, навіть якщо прямо зараз ви цього зовсім не відчуваєте.

1. У 10 років ви були б задоволені цією роботою.

Коли я був в 5 класі, я написав листа Річарду Герріотту, розробнику відеоігор класичної серії Ultima, в якому йшлося, що, коли виросту, я хотів би створювати комп'ютерні ігри, як і він. (Я так і не отримав відповіді, але це не головне.) Я покинув цю ідею, сприймаючи її лише як дитячу фантазію, і багато років по тому отримав бізнес-освіту. Мені знадобилося майже десять років, щоб знайти дорогу назад до технологій, комп'ютерів і того, що я любив у дитинстві.

Я думаю, що у всіх нас з раннього дитинства є інстинктивне знання про те, чим ми повинні займатися. У цих «дитячих» прагненнях ми рідко враховуємо гроші - вони народжуються з чистої пристрасті і задоволення. Поважайте ці ранні мрії. Я не кажу, що ви повинні в буквальному сенсі стати ніндзя, поп-дівою або динозавром. Але в цих 10-річних фантазіях, ймовірно, можна знайти карту вашого майбутнього, якщо ви захочете її прочитати.

2. Люди завжди говорили, що ви досягнете в цій справі успіху (навіть якщо ви не слухали).

Я пам'ятаю комп'ютерні заняття, необхідні для моєї бізнес-програми, яку я вивчав на першому курсі університету. Я витратив незліченні години тільки на програмування - за рахунок інших занять. Інструктор помітив мій ентузіазм і запропонував мені змінити спеціалізацію. Я не послухав. Для мене диплом з спеціальності «бізнес» був квитком в «справжню» кар'єру.

Озираючись назад, я згадую багато таких моментів, коли вчителі, сім'я і друзі намагалися вказати мені на очевидне. Сьогодні я набагато більше схильний довіряти мудрості натовпу. Навколишні люди часто бачать прагнення і потенціал (і недоліки), які з якої-небудь причини ви не хочете або не можете побачити в собі самі. У той час всі стрілки вказували на моє технологічне майбутнє - крім тих, що були в моїй голові. Так що я продовжував свій шлях до економічної освіти, поки не зламався і не кинув навчання перед останнім курсом.

3. Тут все сходиться.

Спокусливо говорити, що у всіх нас є одна справжня пристрасть або покликання, і якщо ви її знайдете - будь то написання романів, управління спортивними автомобілями або запуск компаній, - ви будете забезпечені на все життя. Але чим старше я стаю, тим менше я в це вірю. У більшості людей особистість досить багатогранна, тобто існує багато речей, які можуть принести їм задоволення.

Це добре. Особисто я отримую задоволення від підприємництва, технологій і цього невеликого припливу адреналіну, який відбувається при подоланні персональних обмежень. Я думаю, що кращі робочі місця - це свого роду «золота середина», де сходяться всі ці пристрасті.

Кинувши університет, я повернувся в своє рідне місто, спустошив кредитну карту і відкрив піцерію. Незважаючи на роботу допізна, це був справжній стартап, який давав можливість відчути роботу на себе. Зрештою я зрозумів, що є одна велика проблема: я не був захоплений ресторанним бізнесом. Через кілька років мені стало нудно, і я продав справу. Всі виручені гроші я витратив на покупку нового модного iMac і переїзд в місто.

4. Справа абсолютно не в грошах.

Коли мені було ближче до 30 років, я взявся за вивчення PHP і MySQL і влаштувався на роботу в інтернет-компанію. Шість місяців потому технологічний міхур лопнув, залишивши мене без роботи. Але я любив те, що робив, тому і вхопився за це. Зрештою я відкрив своє власне агентство прямо в квартирі - просто щоб триматися на плаву.

Але справжня пристрасть заразна. Вона приваблює клієнтів. Вона залучає співробітників. Вона привертає прихильників і інвесторів. Через кілька років моє агентство виросло до більш ніж 20 співробітників. Саме тоді ми розробили Hootsuite для одночасного моніторингу декількох соціальних мереж. Раптово у нас з'явилися тисячі користувачів, потім мільйони. За кілька років компанія виросла до сотень співробітників.

Я не хочу спрощувати цей досвід, але я хочу сказати наступне: робота, яку ви дійсно любите, може створити свій власний імпульс. Нагорода - грошова або інша - прийде, якщо ви з самого початку вкладаєте своє серце, а не просто женетеся за заробітком.

5. Ви відчуваєте, ніби справа вам не по зубах, але не здаєтеся.

Ні, я не маю на увазі, що ви стоїте на краю вигорання, - це, ймовірно, якраз ознака того, що ви помилилися з вибором кар'єри. Я про протилежне: ви відчуваєте регулярні виклики, іноді відчуваєте себе відверто вибитими з колії роботою, яку робите, але це вас не зупиняє.

Я пам'ятаю, як вперше переконав великих інвесторів відвідати Hootsuite. Після дня презентацій ми пішли обідати. Я спостерігав, як вони замовляли найдорожчі страви в меню. В кінці вечора, на мій жах, вони залишили мене з рахунком в руках. Я сміюся, розуміючи, як мало я тоді знав про бізнес. З того моменту як моя компанія стала швидко зростати, збільшуючись на десятки співробітників в місяць, мені доводилося непросто. Інвестори, масштабування глобальної команди з продажу, наймання топ-менеджерів, переговори про мільйонні контракти - все це було для мене абсолютно новим. Але хоч це було (і є) жахливо складно, це було ще й захоплююче. Я повинен був піти на дно, але що дивно, цього не сталося.

Я думаю, що це найважливіша характеристика будь-якої роботи мрії. Проблеми не закінчуються. Ви постійно пробираєтеся крізь них і перевіряєте себе на міцність. Але оскільки у вас є справжня пристрасть, все це виглядає не стільки важкою роботою, скільки пригодою. Ви завжди вчитеся та розвиваєтеся і врешті-решт усвідомлюєте, яке щастя - займати цю позицію, і як важливо за неї триматися, навіть якщо це не завжди легко.