Закарпатці віршовано відповіли пані Фаріон на її образи
- 19-10-2018, 18:34
- Закарпаття / Суспільство
- 0
- 589
Днями інтернет-спільноти Закарпаття облетіла новина з образливими висловлюваннями що до закарпатців.
“Фаріон назвала закарпатців собаками і дебілами”, – ця новина буквально підірвала інтернет спільноту Закарпаття.
Користувачи активно обурювались стосовно такого відношення, до жителів Закарпаття.
Не обійшлось і без віршів. Свою віршовану відповідь пані Фаріон розмістив користувач Ivan Binjačovskyj.
Вірш передаємо мовою оригіналу!
“Вбы вбсерала Подкарпатцьов,
Баба йошка фарийон,
Из казны од казнокрадов,
Получила милийон.
У гейРаді днись шабаш,
Пьют гуляют – туй го маш.
Не валовшні поділити,
Амеріцькый алдомаш.
Йде на нас габов заклятов,
Вся окрайина проклята,
Щей пиз*ит щусь фарийон,
Розметав бы ї патрон.
Раз такі вже сьме хуй*ві,
Вацкы з рана собирай,
Чіжмы в рукы ґумійові,
И уйо*уй на трамвай.
Тулько туй гуна гій руй —
Мы не кликали вас туй.
Вучите нас говорити,
Як нам жити, що чинити,
А самі вы тко такі?!
Українці — моцкалі?
Ко вы? Выдкы вам порода?
Де вам матінка природа?
Що вас дала на сись світ,
Без подобы явный рід.
Подкарпатські русины —
Славної Руси сыны!
Бисіда Наша навхтема,
Была й буде на вікы.
Так що бабо фарийон,
Сунь си в жопу милийон,
Йсе тубі не Кийов-сіті,
Йсе Карпатськый Реґіон.
Туй Народ усякый жиє,
Айбо вд дурости не выє,
Никат де бы заробив —
Обы в гораздови жив.
Туй Нас є усякый филь,
Так що языком не миль.
Вже ни першый туйкы гуд,
Мирно мадяре живут,
Є румыны і словакы,
Й галичанські гайдамакы.
Туй і руські і ґрузіны,
І армняне й асетіны,
А ще цигане і німці,
Баци всі вни українці?!
Мирно жиют вракаши,
Хоть затям, хоть запиши.
Нах*й туй Нам войотити,
Не вучіт Нас як Нам жити,
Доста сьте нас в блуд вели,
На родимуй нам земли.
Ліпше туй ид нам не пхайся,
Бо дустанеш по вухах,
Сядь нибого і заткайся,
Вадь пиз*уй по дохторах.
Подкарпатці ниє зброд…
Мы туй всі, благый Народ!
Так што пані фарийонко,
Беж та запишися в ОНКО,
Там чекає тя колєґа,
У дворци уже й телєґа,
Дохтор смирть, суха глиста;
Даст ти ґомбичку й пиз*а.
Унімієш навхтемішнє,
За лікарство задарішнє.
В голос будеме ревати,
Час, а може і добу?…
Аж поправді нам нас*ати,
Мы тя виділи в гробу.
Нам бандера не отиць,
Мы Духновичовы діти,
Кыш паскудо у кутиць,
Твоє місто там сидіти.
Свинську пахати мочу,
Й говно жерти до блювоты,
Так вбы через нє хочу —
Вбы одпала ти охота.
Можеш нас узнути нагле,
У наші гузиці,
Мы ти зашлеме на гробик,
Челлині косиці.
Вд куй ся зачав білый світ,
Так было і буде,
Обісь знала босорканьо,
Мы свободні люде.
«Лучше есть дашто, як нич». А.В.Духнович.”
