Закарпаття неповторне: що таке норянка?

Автентичність Закарпаття полягає в його розмаїтті, в тому числі лінгвістичному

Різноманітні назви предметів та явищ, оточуючого світу, природи створюють палітру  мовних традицій краю.
Цікавим прикладом  є говір верховинців, які називають отвір, що з нього витікає на поверхню землі «нора», а джерельну воду – «норянка».

Як верховинці називають отвір, яким виходить вода на поверхню землі, в колодязь чи криницю ?
У переважній більшості населених пунктів Закарпаття такий отвір називають НОРА , а на Ужанській Верховині джерело води називають так тільки у Ставному, Лубні, Верховині Бистрій, Лузі, Волосянці, Ужку (відповідно Лінгвістичного Атласу … Й. О. Дзензелівського). У русинському словнику, автор – Д. Поп, НОРА = джерело, а НОРЯНКА = джерельна вода …, – вказують у спільноті «Верховина Ужанська».Також поряд з назвою «нора», вживаються і назви «жыла», «жерело» та «булькот»:
Переважна більшість мешканців Березнянщини називає НОРУ (джерело) – ЖЬІЛА . Така її назва вживається навіть і там, де для означення нори переважає назва БУЛЬКОТ – Гусний, Тихий, Люта, Вішка, Загорб, Стужиця, і там, де нору іменують – ЖЕРЕЛО – Стричава, Забродь, Ростоцька Пастіль.