Для чого на Закарпатті заготовляють четвергову сіль

З Великоднем пов’язано на Закарпатті стільки прикмет, що майже жодне свято не овіяне стількома ритуалами.

Закарпатська газета «НЕДІЛЯ» вирішила розібратися, у чому секрет популярності пасхальних забобонів, які не викорінюються з побуту наших земляків уже багато століть.

Сіль пов’язана з цілим рядом великодніх ритуалів. Крім того, що її кладуть у пасхальний кошик, ще й заготовляють четвергову – для вирішення різних проблем.

«Сіль із чистого четверга – такий самий важливий атрибут у хаті, як і свята вода, – ділиться думками Ірина Попович із Іршавщини. – Для цього кожен із родини, починаючи від найстаршого до найменшого, вранці у четвер перед Великоднем, має взяти жмуток солі і всипати на розгорнуту хустку. Її потрібно зв’язати, піти з нею в церкву і відстояти службу. Після цього треба сіллю обсипати хату, кожен куток, приказуючи: «Суллю хижу присипаю, всю злу силу виганяю». Також присоливши страву четверговою сіллю, дають її хворому. Він повинен одужати. Нею ж можна нагнати сварки сусідам, відібрати в інших гроші, робити привороти та знімати навроки».

Здавалося б, у такому побожному краї не може бути стільки забобонів. Але ж вони є! І хто їх стільки вигадав?

Ще дивніше, чому в деяких селах нашої області несуть на освячення шинку та ковбаси. А хтось, крім масла, ще й молоко.

Дуже багато повір’їв пов’язано також із самим випіканням пасхальних коржів, але оскільки більшість закарпатських ґаздинь нині їх купують, детально зупинятись на цих забобонах не будемо.