Цікаве Закарпаття: життя мешканців Великої Копані – фігля

Віршем в спільності "Кавилюєм і фіґлюєм" поділився Юрій Макар


Ми Вам про Виноградівський район розповіме, бо ми го дуже любиме і ми туй живеме:
Про Копаню Вам розкажу, про ту що Велика, купола її церковні видно із далека.
Між районами двома, по трасі до Хуста, 
Розташоване село, чиляді там густо.
Величезноє село, люди в нім Великі,
Не по зросту звісно, просто знамениті.
Обійдемся без фамілій, кожен за ся вспомнить,
Хто для свойого села, щось зробив чи зробить.
Фішка є у цім селі – вода чарівниця,
П’ють її як кінь з відра, жони й молодиці.
Набирають у каністри, у фляшки, баклані,
Всі заїзжії туристи, тверезі та й пяні.
Мужики "серсами” мастять отою водою,
Щоб місцева акушерка не знала спокою.
У селі по через хату, жиють діточки близнята,
Ідентичні у них личка, як дві дольки на гузичках.
Ти Микола, я Микола оба ми Миколи,
Тебе били коло клуба мене біля школи.
У селови держать пост, но не той церковний,
Тот де навіть на говіння "мусор” фурт голодний.
У селі всі бізнесують, ко не робить той бідує,
Переважно у землі корпаються із весни.
Є з клубнікою шори між них сиплять курячки,
Бо курей в селови море, і торгують ними тоже.
Пів села вже за бугром, строять Прагу і Брно.
Гроші вестерном женуть, жити будуть не помруть.